Роль інтерактивних технологій у розвитку ключових компетентностей школярів на уроках хімії            

                                                                      Найважливіше завдання цивілізації –  навчити людину мислити

                                                                                          Т. Едісон

      Сьогодні відбувається процес удосконалення навчально-виховного процесу через упровадження нових освітніх технологій. Давньогрецький вислів “Учень не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити” набуває свого справжнього значення, адже від сучасної школи  вимагають формування особистості, високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної, яка  використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, впевнено відповідає на виклик нового тисячоліття. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження. 

      Процес навчання і виховання потрібно  спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

    У вітчизняній педагогіці отримало розвиток поняття «загальнонавчальні вміння і навички». Основним для компетентнісного підходу є поняття «компетенція». Головна відмінність «загальнонавчальних вмінь і навичок» від ключових компетенцій в тому, що перші охоплюють навчальну діяльність, а ключові компетенції - всі види діяльності, включаючи майбутню професію.

   «Формуючи «загальнонавчальні вміння і навички», школа готує людину, яка вміє вчитися, тоді як, формуючи ключові компетенції, готує людину, яка вміє жити». (І. С. Сергєєв)

    Сказане дозволяє охарактеризувати ключові компетенції як найбільш загальні (універсальні) здібності і вміння, які дозволяють людині розуміти і досягати результатів в особистому та професійному житті в умовах зростаючого динамізму сучасного суспільства.

     Як правило, сучасна система навчання вимагає від учителя охоплення великого обсягу інформації і зорієнтована на рівні «знання» й «розуміння». Це змушує педагога до використання переважно пасивного навчання. Були часи, коли вчитель мав можливість передати своєму учню весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмету. Тоді використання пасивних методик було виправдане. У сучасному світі неможливо одній людині знати все навіть в окремій галузі знань. Учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

     Інтерактивне навчання дає можливість збільшити відсоток засвоєння матеріалу, впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших за умов інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, негайне застосування знань - 90%). Практика показала, що під час інтерактивного навчання учні вчаться:

• критично мислити (бути зацікавленими, застосовувати стратегії дослідження, задавати питання та систематично шукати на них відповіді);
• нести відповідальність за власне навчання (використовувати дослідження, а не пасивне відтворення знань);
• співпрацювати з іншими (уважно слухати, говорити впевнено та ввічливо, бути толерантними, робити внесок у загальне рішення).

    Особливістю інтерактивного навчання є підготовка учнів до життя і громадянської активності в суспільстві. Це вимагає активізації навчальних можливостей замість переказування абстрактної “готової” інформації, відірваної від життя й суспільного досвіду. Уроки повинні сформувати в учнів основні пізнавальні та громадські вміння, навички й зразки поведінки.                              Уроки повинні захоплювати, пробуджувати інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню і діям.

         Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значно залежить від умінь і стилю роботи вчителя.

         Наразі все гостріше постають проблеми:

• удосконалення форм організації процесу навчання;
• знаходження відповіді на запитання “як навчати”, “як створити умови для розвитку та самореалізації в процесі навчання”.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, які, як правило, складаються з 5 елементів:

• мотивація;
• оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів;
• надання необхідної інформації;
• інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
• підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

         Залежно від інтерактивних форм учень навчається опрацьовувати інформацію, робити опорні схеми та конспекти, передавати свої знання іншим, висловлювати власні думки, розв’язувати та складати різноманітні різнорівневі завдання, оцінювати самостійно роботу свою та інших учнів. Починаючи працювати у 7 класі, вже можна поступово вводити елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, відкритий мікрофон та інші, хочу зупинитися на деяких з інтерактивних технологій та показати їхній влив на формування ключових компетентностей.

        Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”.

Цю форму роботи можна  використовувати тоді, коли виникають спірні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.       

       Наприклад,  на  уроці  „Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і газу триває економічна криза”.  Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок).

       Ефективним є метод  „Асоціативний кущ”,  який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. На уроці „Будова атома” учні, маючи знання з уроків природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям „атом”.  Атом: електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний елемент, молекула, порядковий номер. Далі об'єднують ці терміни у дві групи: будова атома, характеристики атома, пропонують визначення поняттю „атом” і найбільш повне записують.

У навчально – виховному процесі можна використовувати  метод проекту тому, що  він створює  умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. До 175 - річниці від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва  учні   можуть  створити проект „Життя  і  діяльність Д. І. Менделєєва”. Клас поділився на чотири творчі групи, три з яких отримали завдання – зібрати і систематизувати відомості про різні етапи з життєдіяльності вченого: дитинства і студентських років, педагогічної і наукової діяльності, особистого життя. Четверта група шукала інформацію про  вшанування пам'яті  видатного хіміка  нащадками  (міста,  вулиці, заводи,  кораблі,  навчальні  заклади,  мінерал, кратер на   Місяці, вулкан і т.д.). Результатом виконаної роботи може стати яскрава мультимедійна презентація, яка всебічно висвітлить  увесь життєвий шлях генія.

На різних етапах уроків можна використовувати інтерактивну дошку. Це один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання мультимедії з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності. З використанням комп'ютерної графіки,  стають простішими для розуміння  процеси гібридизації атомних орбіталей, їх форми  та  орієнтація в просторі, електролітичної дисоціації, фотосинтезу. Анімаційні 3-D моделі молекул допомагають учням пізнати мікросвіт, розмежувати такі поняття, як молекула, атом, хімічний елемент. Перегляд хімічних взаємодій між моделями речовин значно спрощує  розуміння типів хімічних реакцій, механізмів взаємодій. З метою економії часу на уроці можна використовувати відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „живий” хімічний  експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я (галогени, білий фосфор), або потрібно розглянути високотемпературні процеси (кольорова і чорна металургія),  відеодемонстрація є незамінна. При вивченні теми „Періодичний закон і періодична система хімічних елементів” можна використовувати  інтерактивну таблицю Д. І. Менделєєва, яка містить повну інформацію про всі хімічні елементи,  властивості груп хімічних  елементів, простих  речовин,  має зв'язок он-лайн  з  Вікіпедією.

         Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за етапами:  1) постановка мети; 2) планування; 3)  організація  робочого  листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом  застосування його без участі вчителя. Можна запропонувати такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання змісту теми уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання.

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів  на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд,  найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті ” можна використати  метод групової роботи „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експертні групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки.

При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний  вплив  вуглекислого  газу  можна застосувати  метод  „Мікрофон”. Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері.

            Працюючи на освітянській ниві, ми повинні завжди пам’ятати, що результатом нашої праці має бути виховання компетентної людини, яка має такі якості:

• упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;
• здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних ситуаціях, професійна мобільність;
• здатність до навчання протягом усього життя;
• адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх реалізації;
• здатність приймати рішення й досягати результату відповідно до поставленої мети;
• здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимими до інших людей.

Література

1. Інтерактивні технології на уроках хімії. / Упор. К. М. Задорожний /. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006. – (Б-ка журн. “Хімія”, Вип. 11).
2. Зайцева І.І. Реалізація компетентнісного підходу в умовах загальноосвітньої школи. - “Хімія” (Харків), №5, 2009.
3. Худолій А. Особливості інтерактивного навчання. - “Хімія. Шкільний світ”, №2, 2011.
4. Набока І. А. Формування ключових компетентностей учнів на інтегрованому уроці з елементами гри-змагання. - “Хімія” (Харків), №9, 2010.