З досвіду

Найважливіше завдання цивілізації –

          навчити людину мислити

                                                                                                                   Т. Едісон

 В умовах докорінних економічних і соціальних перетворень сучасного суспільства відбувається перебудова і освітньої галузі. Великого значення в освіті ХХІ століття  набула проблема розвитку особистості учня, його індивідуальності, підвищення інтелектуального та творчого потенціалу. Перед  учителем сучасної школи постало завдання розвитку стійкого інтересу до навчання, до знань, підготовки учнів до цілеспрямованої та самостійної пізнавальної діяльності.

Пізнавальна діяльність є однією з тих  форм діяльності дитини, які стимулюють навчальну. Тому активізація пізнавальної діяльності школярів – важлива складова підвищення ефективності навчального процесу. 

         Активізації навчально-пізнавальної діяльності школярів присвячені праці відомих учених Я. А. Коменського, І. Г. Песталоцці, Ж. Ж. Руссо, Ю. К. Бабанського, В. О. Сухомлинського, І. Я. Лернера, Т. І. Шамової, В. Бєлікова та інших.

       Сьогодні відбувається процес удосконалення навчально-виховного процесу через упровадження нових освітніх технологій. Давньогрецький вислів «Учень не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити» набуває свого справжнього значення, адже від сучасної школи  вимагають формування суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної особистості,  яка  використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити,  впевнено відповідає на виклик нового тисячоліття. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей.   Ефективним  механізмом для розвитку ключових компетентностей є використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

Аналіз поняття активності школяра в процесі навчання передбачає вивчення таких психолого-педагогічних закономірностей, як формування потреби до вивчення, створення позитивної емоційної атмосфери навчання,  що сприяє оптимальній напрузі розумових і фізичних сил.

Посилення пізнавального інтересу до знань повинно стати рушійною силою розвитку інтелекту та важливим фактором формування особистості розвиненої, соціально інтегрованої, конкурентноспроможної у ринкових відносинах, здатної до власного вибору серед чисельних альтернатив, що пропонує сучасне життя. Тому, тема мого досвіду: «Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії через використання інтерактивних  методів в умовах реалізації компетентнісного підходу»

Актуальність даної проблеми визначається змінами, що відбуваються в        умовах реформування середньої освіти. Зміст та завдання  шкільного курсу хімії вимагають нових підходів до організації навчального процесу, спрямованих на розвиток здібностей школярів, формування навичок самостійного наукового пізнання та самореалізації особистості.

Провідна ідея досвіду – підвищення  ефективності навчання хімії, організація активної  навчально-пізнавальної діяльності школярів та формування їх компетентностей  шляхом використання інтерактивних  методів навчання.  

Успішній роботі допомагає  реалізація  моделі навчання:

Мета навчання
Зміст навчання
Діяльність учителя-наставника:		Активні методи навчання:		Активна пізнавальна діяльність учнів:
Викладання		1.Проблемне навчання		Різні способи учіння
Організація  управління  навчально-пізнавальною  діяльністю учнів		2. Наочні методи		Самостійна робота
		3. Практичні методи (хімічний експеримент);		Робота за комп’ютером
		4. Ігрові прийоми навчання		Розв’язання проблемних питань
		5. Інформаційно-комунікаційні технології		Хімічний експеримент
		6. Інтерактивні методи		Інтерактивні вправи
Засоби навчання
Результати навчання

                                                                                                                          

Опрацювання науково-педагогічної літератури та практика роботи в школі переконує, що існують такі активатори учнівської пізнавальної сфери.

1. «Навчання як дослідження»

В учня як суб’єкта навчально-виховної діяльності домінує режим самостійного пошуку та досліджень. Саме тому, уроки хімії носять практичну спрямованість. «Навчання як дослідження» - засіб створення інтелектуального поля учня на уроках хімії.

 

2. «Зміна діяльності - запорука подолати нудьгу»

Метод  досліджень вдало поєднується  з  активними (евристична бесіда, проблемно-творчі завдання) та інтерактивними („мозковий штурм”,  рольові та динамічні ігри) методами проведення навчальних занять.Підтримуючи пізнавальний інтерес через зміну діяльності, практикую проведення семінарських занять з використанням інформаційних технологій. Серед дослідницьких уроків завжди знаходиться місце урокам з використанням проектної діяльності.

3. «Більше корисних знань»

Значимість того, що вивчається, доводжу до відома учнів не тільки на початку кожного курсу, але й на початку кожної теми уроку. Для  учнів важливе розуміння доцільності знань, вмінь та навичок, що здобуваються.

4. «Все нове - добре забуте старе»

           Будь-яка інформація буде цікавою тоді, коли поєднує нове з добре   відомим. Чим тісніше пов’язані набуті знання та ті, які здобуваються, тим більше шансів, що навчальний матеріал буде зрозумілим. Саме тому, на уроках хімії прагну мобілізувати знання учнів з курсу природознавства, особливо на етапі актуалізації опорних знань. До того ж, перенасичений інформаційний простір природничих дисциплін дозволяє на багатьох уроках звертатись до інших предметів (біології, фізики, географії) з метою розширення інтеграційного учнівського поля.

5. «Все добре в міру»

Жодне завдання не повинно бути занадто важким, але й не занадто легким – одна з основних умов учнівської зацікавленості. Як визначити рівень складності? Знайти відповідь на це питання можливо лише шляхом спроб та помилок. Щодо спроб, то шляхи оптимізації процесу здобування знань на уроках хімії бачу саме такими:

• навчальний матеріал будую за принципом від простого до складного, враховуючи вікові та індивідуальні особливості учня;
• використовую аналогії, порівняння, протиставляння, виділення головного;

- диференціюю не тільки завдання, а й допомогу учневі  (під час розв’язування тренувальних вправ та задач використовую метод взаємонавчання).

6. Контроль

Контроль є важливим чинником управління навчально-виховним процесом, одним із засобів підвищення ефективності пізнавальної діяльності. Разом з тим сучасна оцінка не є фіксатором учнівських невдач, а лише умовна позначка їх особистих досягнень з урахуванням формування компетентностей (уміння вчитися, загальнокультурної грамотності, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікативної, громадянської, підприємницької, соціальної). Практикую різні форми контролю: тест, самостійна робота, хімічний диктант. При конструюванні уроку контролю та корекції знань, умінь та навичок  добираю завдання, враховуючи рівні - репродуктивний, реконструктивний, продуктивний, творчий. Контрольна робота має поелементний характер, де враховано всі можливі учнівські операції, що суттєво спрощує сам механізм перевірки контрольної роботи та її аналіз разом з учнями. Учні завжди ознайомлені з критеріями оцінювання.

7. «Домінування емоційного позитиву»

Емоційний вплив - один із потужніших активаторів збудження учнівської зацікавленості. Позитивна напруга в просторі того, що вивчається, відкрита захопленість вчителя предметом не спроможні залишити байдужими більшість учнів.

Отже, основними шляхами активізації навчально-пізнавальної діяльності   учнів є:

1. розвиток  дослідницьких учнівських інтересів, спрямованих на здобуття знань різними методами активізації пізнавальної діяльності (традиційними, активними, інтерактивними);
2. вплив на розвиток мотиваційної сфери учня із виробленням життєвої стратегії із життєвою компетенцією професійного вибору;
3. дотримання психологічних закономірностей опанування знаннями - від сприйняття через усвідомлення, осмислення до теоретичного узагальнення;
4. створення комфортних умов для вироблення індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня у форматі здобуття знань із визначеними рівнями та критеріями, з подальшим виявленням учнівської пізнавальної самостійності;
5. результативність учня виступає умовним рівнем особистих досягнень школяра з урахуванням формування ключових компетентностей.

          Починаючи працювати у 7 класі, вже поступово вводжу елементи     інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, відкритий мікрофон та інші. Хочу зупинитися на деяких з інтерактивних технологій та показати їхній влив на формування ключових компетентностей.

        Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”. Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають спірні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.   Наприклад,  на  уроці  з теми „Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання: „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і газу триває економічна криза”.  Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок).

       Ефективним є метод  „Асоціативний кущ”,  який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. На уроці з теми „Будова атома” учні, маючи знання з уроків природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям „атом”.  (Атом: електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний елемент, молекула, порядковий номер).  Далі об'єднують  названі  терміни у дві групи: будова атома, характеристики атома, пропонують визначення поняттю „атом” і найбільш повне записують.

У навчально – виховному процесі  використовую  групову роботу учнів для створення  проектів, оскільки  при цьому  учні   можуть  самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. До 175 - річниці від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва  учні     створюють проект „Життя  і  діяльність Д. І. Менделєєва”. Клас ділиться на чотири творчі групи, три з яких отримують завдання – зібрати і систематизувати відомості про різні етапи з життєдіяльності вченого: дитинства і студентських років, педагогічної і наукової діяльності, особистого життя. Четверта група шукала інформацію про  вшанування пам'яті  видатного хіміка  нащадками  (міста,  вулиці, заводи,  кораблі,  навчальні  заклади,  мінерал, кратер на   Місяці, вулкан і т.д.). Результат виконаної роботи  - мультимедійна презентація, яка всебічно висвітлює  увесь життєвий шлях генія.

На різних етапах уроків  використовую презентації. Це один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання мультимедії з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності. З використанням комп'ютерної графіки,  стають простішими для розуміння  процеси гібридизації атомних орбіталей, їх форми та  орієнтація в просторі, електролітичної дисоціації, фотосинтезу. З метою економії часу на уроці використовую відеодемонстрації. Звичайно, вони не можуть замінити справжні досліди, „живий” хімічний  експеримент, але у тих випадках, коли речовини небезпечні для здоров'я (галогени, білий фосфор), або потрібно розглянути високотемпературні процеси (кольорова і чорна металургія),  відеодемонстрація є незамінна.

         Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за етапами:  1) постановка мети; 2) планування; 3)  організація  робочого  листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом  застосування його без участі вчителя. Використовую такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання плану уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання.

Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів  на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд,  найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті ” використовую  метод „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експертні групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки.

При вивченні питання про парниковий ефект і фізіологічний  вплив  вуглекислого  газу  застосовую  метод  „Мікрофон”. Ця форма дає можливість кожному швидко висловити свою позицію або думку. Учні називають джерела надходження вуглекислого газу в атмосферу і пропонують способи зменшення його концентрації в атмосфері.

           Як  в умовах надмірної насиченості навчального матеріалу термінами, визначеннями добитися високої результативності засвоєння знань? Відповідь на це запитання найкраще відображають такі слова: «Не кидайте насіння в дітей.  Краще перемеліть його на борошно, випечіть хліб, до того ж не завадить намазати його медом». Готуючись до уроку, завжди уявляю себе в ролі учня, аби дібрати ті методи та засоби навчання, що зможуть схвилювати вихованців, сприятимуть їх успішній діяльності на уроці. Навчатися приємно, коли відчуваєш успіх, тому створюю такі умови, за яких успіху досягають як слабший, так середній та обдарований учень (диференційовані опорні схеми, тестові завдання, домашні завдання).

       Працюючи на освітянській ниві, ми повинні завжди пам’ятати, що результатом нашої праці має бути виховання компетентної людини, яка має такі якості:

• упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;
• здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних ситуаціях, професійна мобільність;
• здатність до навчання протягом усього життя;
• адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх реалізації;
• здатність приймати рішення й досягати результату відповідно до поставленої мети;
• здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимими до інших людей.

Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів  дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет.  Як результат, кожного року деяка кількість моїх вихованців успішно  складає ЗНО, завдяки чому вони мали можливість вступити  до обраного  вищого навчального закладу. Учні 7-11 класів беруть участь у ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з хімії. В 2009-2014 рр. були призерами ІІ етапу такі учні:

Загоруйко Анатолій  (10 клас) ІІ місце (2009 р),

Хмель Уляна (8 клас) І місце, Загоруйко Анатолій (11 клас) І місце (2010 р.),   

Калаур Ігор (11 клас)  ІІ місце (2012 р.),

Савчук Юлія (7 клас) ІІІ місце, Донець Мар’яна (11 клас) І місце (2013 р.),

Павлюк Юліанна (7 клас) ІІ місце, Смолярчук Софія (10 клас) І місце (2014р.).

         Щоб бути успішним вчителем в умовах  впровадження компетентнісного підходу в  освіті постійно вдосконалюю рівень самоосвіти шляхом опрацювання матеріалів Інтернет –джерел,  методичної та наукової літератури. Усвідомлюю: від грамотно організованої системи використання освітніх технологій залежатиме майбутнє нашого суспільства. Адже за висловлюванням Р. Т. Кіосакі :

                «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить  у життя  з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам їх реалізувати якомога ефективніше».